У літературному доробку Дмитра Павличка – поетичні збірки "Любов і ненависть" (1953 р.), "Моя земля" (1959 р.), "Правда кличе!" (ця збірка з червоною обкладинкою, яка відкривалася циклом "Ленін іде", де були вірші проти націоналістів була різким осудом тоталітаризму; відчувалася в ній і гаряча залюбленість в рідну українську мову, гнівний осуд перекінчиків, які забули, зрадили її "заради лакомства нещасного", і отой український національний дух; однак, коли книжка була надрукована, її визнали "ідеологічно ворожою", і весь тираж (крім кільканадцяти примірників) було знищено), "Чорна нитка" (1958 р.), "Бистрина" (1959 р.), "Днина" (1960 р.), "Пальмова віть" (1962р.), "Пелюстки і леза" (1964р.), "Хліб і стяг", "Гранослов" (1968 р.), "Сонети подільської осені" (1973 р.), "Таємниця твого обличчя" (1974 р., 1979 р.), Вибрані твори в двох томах, "Спіраль" (1984 р.), "Задивлений у будущину", "Поеми й притчі", "Вибрані вірші" (1986 р.), "Покаянні псалми" (1994 р.), "За нас" (1995 р.), "Золоте ябко" (1998 р.), "Ностальгія" (1998 р.), "Засвідчую життям" (2000 р.), "Наперсток" (2002 р.), "Рубаї" (2003 р.), "Сонети" (2004 р.), "Не зрадь" (2005 р.), "Три строфи" (2007 р.), "Аутодафе" (2008 р.)... Його перу належать такі збірки літературно-критичних статей: "Магістралями слова" (1978 р.), "Над глибинами " (1984 р.), "Біля мужнього слова " (1988 р.); книги для дітей - "Золоторогий Олень" (1970 р.), "Дядько Дощ" (1971 р.), "Де найкраще місце на землі" (1973 р.), "Смерічка" (1982 р.), "Плесо" (1984 р.), "Рідна мова".
Немає коментарів:
Дописати коментар