31 січня 2013 р.

Шановні знавці рідної мови!
  01 лютого 2013 року, у п’ятницю, відбудеться конкурс з українознавства «Патріот». Конкурсні завдання цікаві, веселі. Вони містять запитання з багатьох напрямків знань: мови, країнознавства, літератури та відображають різнобічну інформацію про Україну.
Всі учасники конкурсу одержать сертифікати, а найкращі — призи. Бажаємо успіхів!
Чекаємо у кабінеті №4 учнів 5-7 класів, у кабінеті №24 учнів 9-11 класів о 13год.20 хв.

Повторюємо вивчене

Анафора (від грец. αναφορά — винесення нагору, повторення) — стилістична фігура, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць. Асона́нс (лат. assonare — співзвучати) — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфi, що надає віршованій мовi милозвучностi, підсилює ïï музичність. Алітера́ція (від лат. ad — до і littera — буква) — стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змістового зв'язку. Епі́фора (грец. epiphorá — перенесення, повторення) — стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукосполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз — у прозі чи драмі. Дисона́нс (від лат. dissono – різноголосий, різнозвучний) у віршуванні - вид римуючого співзвуччя, у якому збігаються приголосні, але не збігаються наголошені голосні, наприклад: слово - слава. Дисонанс увійшов у поетичну практику лише в 20 столітті як рідкісний, але виразний прийом. Використання дисонансів характерне для поезії Емми Андієвської.
  Синекдо́ха (грец. Συνεκδοχή — співвіднесення) — один із засобів увиразнення поетичного мовлення. Синекдоха заснована на кількісному зіставленні предметів та явищ. Вживання однини у значенні множини і навпаки, визначеного числа замість невизначеного, видового поняття замість родового тощо.