29 квітня 2013 р.
24 квітня 2013 р.
23 квітня 2013 р.
"Дім на горі"
Найяскравішим прикладом
української «химерної прози» є роман-балада Валерія Шевчука «Дім на горі». Створювався він у
1966—1980 рр., а вийшов у світ 1983 р.
Цікавою є історія написання. Ось як
розповідає про це сам В. Шевчук: «Книжку "Дім на горі" я писав мовби
з кінця, тобто з другої її фольклорно-фантастичної частини "Голос
трави". Писалася вона поволі: спершу одне оповідання, котре я відкладав
убік —хай вилежиться, тоді друге й так далі. Мав щастя, що мене ціле
десятиліття не друкували, отож міг собі дозволити таку розкіш—не поспішати. А
коли згодом переглянув усі ті оповідання, побачив, що вони утворюють певну
цілість. І от вона собі лежала, я відчув, що чогось їй бракує. І дописав тоді
першу частину—роман-преамбулу, що, власне, дав назву цілій книжці—"Дім на
горі". Тим самим у творі розлилась часова перспектива, увиразнились
елементи притчі, що промовляє до нас не якимись силогізмами моральних повчань,
а художніми образами, котрі не потребують логічних коментарів».
Отже, твір складається
з двох частин: повісті-преамбули «Дім на горі» і другої частини, яка має назву
«Голос трави. Оповідання, написані козопасом Іваном Шевчуком і приладжені до
літературного вжитку правнуком у перших» і об'єднує 13 оповідань.
Українська "химерна література"
Химерна проза — значний за обсягом прозовий твір, у якому розповідається про неймовірні події, де реалістичне поєднується з фантастичним, умовним; засоби іронії, гротеску, театральності - з елементами фольклорної та міфологічної поетики. У "химерних" творах відбуваються дивовижні метаморфози з персонажами, зміщення подій у часі й просторі.
Ознаки химерної прози:
Ознаки химерної прози:
- Використання міфів.
- Міф не має хронотопу
- Присутність химерних образів.
- Межу між світом реальним та ірреальним стерто.
21 квітня 2013 р.
19 квітня 2013 р.
Готуємося до ДПА
Варіант 7
1. Мотря, Мелашка, Карпо, Лаврін – це персонажі
твору
А «Земля» О.
Кобилянської Б «Камінний хрест»
В «Кайдашева
сім’я» Г «Тіні забутих
предків» М. Коцюбинського
2. За жанром твір «Камінний хрест» В. Стефаника
– це
17 квітня 2013 р.
Готуємося до ДПА з української літератури
Варіант 10
1.
«Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би
два залізні краки
стягали тулуб до ніг»
А Іван Дідух («Камінний хрест» ) Б Івоніка Федорчук («Земля» )
В Омелько Кайдаш («Кайдашева сім’я» )
Г Іван Палійчук («Тіні забутих
предків»)
2.
Роль визначної особистості в долі нації розкриває образ
2 квітня 2013 р.
Поради батькам
* * *Навчимо дітей говорити три слова: «Вітаю», «дякую», «вибачте» – виростуть – не забудуть, буде нормальна країна.
* * *Найскладніше відповідати на дитячі запитання. Важко брехати.
* * *Здорові діти – щасливі батьки.
* * *Найголовніше питання сучасної школи: що робити з батьками?Вихованими не народжуються.
* * *Хочеш пізнати світ – грай з дітьми.
* * *Дітей треба жаліти – їм оплачувати наші борги.
* * *Кожна дитина заслуговує на похвалу.
* * *У сучасному світі є три абсолютно різні цивілізації: батьки, діти, онуки. Отак стрімко змінюється світ.
* * *Які у дітей ігри – таке у дорослих життя.
* * *Кожне покоління передає свою гірку чашу наступному не допитою.
* * *Не пропустіть час обнімати дитину.Народжуйте дітей у любові, виховуйте в доброті і нічого у них не просіть.
* * *Якщо хочете, щоб вас послухали, почніть робити самі.
* * *Передавайте лише добре, якщо його немає – вигадайте.
* * *Колись Аристотель написав, що у мухи вісім ніжок, і до XVIII століття ніхто не додумався перерахувати. Ось вона – сила авторитету!
* * *У житті обов’язково потрібно когось любити і щось робити.
* * *Ми для того створені різними, щоб допомагати один одному.
* * *Діти – посли майбутнього. Записуйтеся до них на прийом.
* * *Наївно у період статевого дозрівання запитувати у підлітків: «Що ви думаєте своєю головою?»Батьки, вчиться, поки діти до школи ходять.
* * *Домашнє завдання – це помста вчителя батькам.
* * *Кожна дитина талановита. Знати б, у чому?
* * *Розум любить, щоб його помічали.
* * *Тільки в дітях можна виправити свої помилки.
* * *Переляк – хірургія у вихованні.
* * *Кожне нове покоління відкриває двері у майбутнє власним лобом, і хоч ти трісни!
* * *Мало любити дітей, треба любити їх завжди.
* * *Як навчити думати дитину? Думати у його присутності.
* * *Як багато у нашому житті залежить від простору, в якому ми перебуваємо, і від тих, хто у ньому поруч з нами.
Сім батьківських заповідей
1. Не вважайте дитину своєю
власністю - вона Божа.
2. Любіть її такою, якою
вона є, навіть якщо вона не надто талановита,
не в усьому досягає успіху...
3. Не очікуйте, що вона
виросте сама такою, якою хочете ви, -
допоможіть їй стати собою.
4. Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок -
розуміти й втішати. Ви – не суддя, не
приклад для наслідування , а людина, на грудях якої можна виплакатись і у п’ять, і в п’ятдесят
років.
5. Не переймайтесь,
якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо
можете, але не робите.
6. Усвідомте: для дитини
зроблено замало, якщо зроблено не все.
7. Не очікуйте на вічну
вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона
віддячить вашим онукам.
Підписатися на:
Дописи (Atom)