Назарій Яремчук

Назарій Яремчук прожив до прикрого мало (30.11.1951 – 30.06.1995), але встиг стати легендою вітчизняної естради. З ним облетіли світ наші українські пісні – “Червона рута”, “Водограй”, “Смерекова хата”, “Стожари”, “Гай, зелений гай”, “Родина”, “Я піду в далекі гори”, “Пісня буде поміж нас”, “Писанка”, “Гей ви, козаченьки”, “Я ще не всі тобі сказав”… “Він так співав, що мав у горлі мозолі. Він так співав, що крилами йому став голос”, – написав поет Андрій Демиденко. В одному з останніх своїх інтерв’ю Яремчук сказав: “Кожний з нас повинен постійно бути в польоті – крізь долю, над суєтою. І при цьому, однак, не відриватися від землі. Пам’ятати священні речі – навіщо живеш, звідки ти родом, до чого прагнеш, що скажеш людям, з якого колодязя п’єш живу воду. Я вийшов з того віку, коли звертаєш увагу на дрібниці – автографи, популярність. Мене турбує інше: що буде з нашим пісенним садом завтра?”

Вивчаємо синтаксис.

Пропонуємо варіант контрольної роботи з української мови для 8 класу (поглиблене вивчення)

"Головні члени речення"

Вітаємо!

22 жовтня 2013 року відбувся ІІ (міський) етап ХІІ Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П.Яцика. Вітаємо з перемогою Крисюк Неллі, ученицю 6-Б класу, - ІІІ місце (вчитель Чеботок О.О.) та ученицю 11-Б класу Молоканову Анну - ІІ місце (вчитель Пелипенко С.І.).  Бажаємо творчих успіхів і нових перемог!

Вивчаємо Остапа Вишню

 Теорія літератури до уроку ( гумореска, усмішка, фейлетон).

Вшануймо пам'ять жертв Голодомору

 У суботу! У вікні! Усерці!

23 листопада о 16:00 засвіти свічку жертвам Голодомору.

«До двохсотріччя Тараса Шевченка посадимо двісті дубів»

Відповідно до листа Департаменту освіти і науки, молоді та спорту облдержадміністрації від 24.10.2013 № 2114.02-14 «Про проведення Обласної акції «До двохсотріччя Тараса Шевченка посадимо двісті дубів», звернення Запорізького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка від 14.10.2013 №17 учнями нашої школи  18 листопада 2013 року було висаджено садженець дуба.
С.Руданський «До дуба»
Нехай гнеться лоза,
Куди вітер пігне,
Не печалить вона
Ні тебе, ні мене.
Нехай гнеться лоза,


 А ти, дубе, кріпись,
Ти рости та рости,
Не хились, не кривись;
Ти глибоко углиб
Твердий корінь пусти,
Гілля вгору розкинь,
Ти рости та рости!
І до пекла дістань,
І у пекло заглянь,
І до хмари дістань,
І на небо поглянь.
І весь світ обдивись,
І усе розпізнай;
І що доброго є,
Ти у себе впивай.
І у силі, в добрі,
Як скала, затвердій
І, як бог світовий,
На сторожі ти стій;
І пташки світові
Защебечуть тобі,
І співак відпічне,
Заспіває тобі…

Ми відкриваємо "Відкритий світ"

9 листопада — День української писемності та мови.

Це свято було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-літописця.
    Впродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI-IX столітті. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до ХІІІ-ХІV століття. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х-ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV-ХV ст.), слов’яноукраїнської, староукраїнської («простої мови»), церковнослов’янської (ХІV-ХVІІ ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ-ХІХ століть. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності й ваги.
    Про витоки української писемності  підготували виступ учні 6-Б, 9-Б, 10-Б класів під керівництвом своїх наставників  Бондаренко Л.О. та Чеботок О.О.( сценарій свята можна переглянути в дидактичній майстерні).

Моніторинг з української мови 10 клас.

12 листопада 2013 року відбудеться проведення моніторингу якості загальної середньої освіти у з української мови за результатами навчання учнів 10 класів в основній школі.

За результатами відбору номерів варіантів тестів, шляхом випадкових чисел, із збірників завдань

«Українська мова (для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою). 10 клас. Збірник завдань для проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів в основній школі» (авт. Голуб Н.Б., Шелехова Г.Т., Ярмолюк А.В., Скрипник Л.М.) визначено такі варіанти: № 1, № 2, № 9, № 10.

«Українська мова (для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою). 10 клас. Збірник завдань для проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів в основній школі» (авт. Михайловська Н.А., Обложок Н.В., Сергєєва Н.В.) визначено такі варіанти: № 3, № 5, № 9, № 10.

Вітаємо!

Вітаємо!

Переможців міського етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури Малоканову Анну ( 11-Б кл.) та Жаврід Маргариту ( 7-Б кл.) - ІІІ місце.

Бажаємо творчої енергії, наснаги та наполегливості у здійсненні всіх задумів, успіхів та подальших перемог!

Всеукраїнський конкурс «Панорама творчих уроків — 2014».

Видавництво «Шкільний світ» оголошує про початок Всеукраїнського конкурсу 
«ПАНОРАМА ТВОРЧИХ УРОКІВ — 2014»

Тема «Українознавчий аспект у навчально-виховному процесі»
Мета: Популяризація кращого педагогічного досвіду серед освітян усієї України через фахову пресу

Загальні положення:
Конкурс проводиться з 1 грудня 2013 р. по 30 березня 2014 р.

В.Підмогильний "Місто"

Проза В. Підмогильного тематично розмаїта: через усю твор­чість письменника 20-х pp. XX ст. як магістральна проходить чи не найпоширеніша в тогочасній літературі тема: революція й людина. Тільки він сприймав її інверсійно: людина й револю­ція, і відповіді на питання, котрі постають перед українською культурою, нацією загалом, пов’язував, передусім, із проблемою міста й села, їхніх взаємин, зображуваних у минулому й сучас­ному, у соціальному та національному аспектах, у контексті життя всього народу. Про те, як прагнула селянська молодь сама «вийти

в люди», здобуваючи колись недосяжну науку, і як розуміла свою місію у відвоюванні зрусифікованого царизмом міста, письменник розповів у найвидатнішому творі — романі «Місто».
Валер’ян Підмогильний епігра­фом до свого роману «Місто» взяв такі слова з Талмуду: «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п’є: як тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою розмов­ляє».