Тільки разом збережемо незалежність!

22 січня 1919 року було ухвалено Акт об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Ідея соборності українських земель набула державного статусу, надала завершеної форми самостійній українській державі.

Ми працю любимо, що в творчість перейшла...

Поетична творчість І.Франка — видатне явище в українській літературі. Вона вражає як обширом та глибиною зображення життя й душі народу, так і своєю високою ідейністю та художньою досконалістю. Читання віршів великого Каменяра — це завжди насолода, це урочисто-святковий настрій, це хвилини духовного зростання і самовдосконалення, прилучення до чарівної краси, „ до всемогутньої поезії, яка виховує в нас палку любов до рідного краю, повагу до інших народів, допомагає нам жити, боротись, творити добро. Кращі роботи учнів 10-Б класу,натхненних творчістю І.Франка. 

"Ніч яка місячна" ("Виклик")

   Вірш "ВИКЛИК" Михайло Старицький написав у рідному селі Кліщинці, чекаючи на кохану дівчину. Михайло та його троюрідний брат Микола Лисенко не цуралися простих селян і при нагоді ходили на сільські вечорниці. Там 21-річний Михайло й побачив надзвичайно вродливу дівчину Степаниду...
     Кілька наступних вечорниць Степанида не приходила, і Михайло дуже сумував за нею. А потім не витримав і пішов до неї додому та попросив у її батька дозволу про зустріч. Біля Сули під вербами парубок чекав дівчину, а в голові спливали віршовані рядки:
Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай...
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Зі Степанидою Михайло таки зустрівся та освідчився їй. На жаль, почуття не було взаємним: дівчина зізналася, що вже засватана. Тому й перестала ходити на вечорниці...

   Сьогодні чи не кожен пісню "Ніч яка місячна, зоряна, ясная" виконує саме в такому варіанті. Хоча в оригінальному творі Старицького під назвою "Виклик" вона звучить так: "Ніч яка, Господи, місячна, зоряна". У редагуванні пісні лише звинувачують більшовиків (наприклад, у відомому фільмі "В бій ідуть лише старики" пісня прозвучала саме в такому атеїстичному варіанті), інші дослідники схиляються до думки, що пісню підкорегував сам народ. Також у більшості джерел вказується, що музика до цієї пісні – народна. Хоча насправді "Виклик" поклав на музику Микола Лисенко.

85 книг освіченої людини.

Класика.
1. Гомер. "Іліада" і "Одіссея"
2. Ентоні Троллоп. "Барсетшірскіе хроніки"
3. Джейн Остін. "Гордість та упередження"
4. Джонатан Свіфт. "Пригоди Гуллівера"
5. Шарлотта Бронте. "Джен Ейр"
6. Лев Толстой. "Війна і мир"
7. Чарльз Діккенс. "Девід Копперфільд"
8. Вільям Теккерей. "Ярмарок марнославства"
9. Гюстав Флобер. "Мадам Боварі"
10. Джордж Еліот. "Миддлмарч"

Фільм "Вершники" за мотивами однойменного роману Юрія Яновського.

Слово про похід Ігорів

Жанр
У «Слові про похід Ігорів» присутні елементи двох жанрів: прози й поезії (тому це – ліроепічний твір). Перші видавці визначили його як героїчну пісню, сучасники – як поему. Сучасні вчені відзначають, що тут наявні яскраво виражені епічні елементи, сильний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція, що дає підставу вважати цей оригінальний високохудожній твір героїчною поемою.
Автор
Автор поеми невідомий. Думки вчених розійшлися: одні вважають, що твір написаний кимось із тогочасної феодальної верхівки (може, самим Ігорем чи його сином Володимиром), інші – незнатною людиною, вихідцем з Чернігово – Сіверщини, одним із учасників походу, який повернувся на батьківщину. За іншою версією, твір написано не раніше кінця XVIII ст. і є майстерною стилізацією під давньоруські часи.
Тема твору: Зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. (у вузькому розумінні); історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумінні).
Ідея твору: Заклик до єднання, любові до рідної землі.
«Слово про похід Ігорів» – не тільки найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури, але й зразок героїчного епосу народу. Невідомий автор закликає берегти й любити Русь-Україну, примножувати її багатства.
Характерні риси «Слова…» (спільні для всіх усних і писемних творів героїчного епосу):

• проводиться тема захисту рідної землі від народу-агресора;
• історичне тло створюється у протистоянні ворогу;
• у центрі боротьби стоїть держава;
• епічні герої орієнтуються на верховного правителя, який уособлює народну єдність;
• з повагою мовиться про родоначальників;
• герої проявляють небачену сміливість і в бій за рідну землю йдуть, як на свято.

Тестові завдання

Тест

О, вчителі! Невже ви не втомились
У юні душі сіяти зерно?
Для цього ви на світі і з'явились,

Щоб в учнях буйно проросло воно.

О, вчителі! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За те, що щедро віддаєте нам.

О, вчителі! Прекрасного ви гідні,
Бо вибрали в житті свою мету;
І нині я за всіх скажу: - Спасибі, рідні,
За вашу місію подвижницьку й святу!